fbpx

Володимир Литвин: Україна розповзається

 Поділитися

Поділитися в

Наочне підтвердження тому – старт кампанії з місцевих виборів.

Проведення їх за партійними списками (реально закритими, а не відкритими, як це декларується) призведе до нових конфліктних ліній, розсварення і поділу територій. З впертістю носорогів з Києва топчуть людей, змушуючи записуватися у те, що називається партіями. Фактично – збіговиська у своїй більшості, зібрані на столичному рівні під відповідне фінансування та медійні можливості. Мета очевидна – отримати підлеглих на місцях, які б доклалися до виконання завдань з дограбування України, зокрема землі.
Державні службовці, керівники установ і підприємств та просто пройдисвіти поставлені перед необхідністю конкурувати за місця у рейтингових, точніше кажучи – грошовитих (звідси й рейтинги) партійних зграях.

На прикладі своєї малої батьківщини бачу як деякі (а їх немало) регулярно перебігають з партії у партію, готові підписувати контракт з дияволом і продавати душу демонам, щоб мати мандат. Для чого? Щоб прикритись черговою правлячою партією і мати можливість продовжувати наживатись.

Для прикладу: подивіться на директорів лісгоспів – цих місцевих феодалів. Кому вони тільки не служили. Звісно, в першу чергу, собі. Тоді як незабаром дерево можна буде побачити лише в заповідниках.

Зате які з них надійні затички для будь-якої влади!

Утім, Бог їм суддя. Біда не у тому, що, конфліктуючи між собою вже в іпостасі представників різних партій, подібні активісти нацьковують колективи і людей, зіштовхують їх між собою. Тим більше у селищах, містечках і ОТГ (від 10 тис. виборців), де люди знають один одного, є ріднею, кумами, сватами і т.п. А тепер приречені на ворогування.

Але і це півбіди. Знають, на що йдуть.

Питання в іншому: які партійні інтереси потрібно узгоджувати на місцях для вивезення сміття, чи налагодження опалення шкіл, вирішення елементарних проблем амбулаторій? І т.д., і т.п.

Зрозуміло, що такі вибори з такими представниками таких же партій призведуть лише до перенесення партійних розбірок на місцеві рівні. Мало хто буде перейматися практичною роботою. Політичним повіям (подивіться хоча б на перебіжчиків з однієї зграї товаришів, вибачте – партії, в інші) не до проблем людей, вони дбали, дбають і дбатимуть лише за себе.

Це зараз вони готові задушити вас в «обіймах любові».

Як бути?

Можна й далі сповідувати принцип: не бійся того, що з тобою буде, твоє майбутнє від цього не зміниться, зате сьогодення буде спокійнішим.

А можна і треба, врешті-решт, усвідомити, що доля кожного головним чином залежить від кожного.

Необхідно лише уважно подивитися на те, ким і чим була вчора людина та в якій іпостасі вона постає перед вами нині. І чи потрібен вам такий представник у місцевій владі.

Повірте: більшості з них ви потрібні як електричний стовп – для того, щоб опертися, а не для того, щоб дати світло.

Зробіть висновки, оскільки з місцевою владою повсякчас доведеться мати справу.