Цирк – та й годі, або політика й політики у пісочниці.

На цей раз з Конституційним судом та його останніми рішеннями. Звісно, не всі з них можуть подобатись. І мені не подобаються.

А кому взагалі до вподоби суди? Нікому! Давайте їх повністю розженемо. Може, стане краще? Даремно не винесли це на опитування.

Принагідне питання: а чим завинила Верховна Рада у 2019 році? Чим завинила тоді ж ЦВК, яку розігнали без будь-яких на те підстав. Наплювавши на закони і Конституцію, взявши на озброєння принцип: закони пишуться для дурнів, для начальства – примітки.

Нинішній вселенський галас щодо рішення КС – це кістка, яку кинули суспільству для її обсмоктування.

По-перше, щоб перекрити тему результатів виборів – поразок, перемог і зрад.

По-друге, переключити увагу з безпорадності у протидії коронавірусу, наростаючих смертей, у тому числі через нестачу найнеобхіднішого. Того ж медичного кисню. Тоді як ковідний бюджетний фонд розтринькується. Наприклад, на патріотичне кіно.

Згадали про засуджену радянську практику надихати оптимізм за допомогою фільмів. Треба зараз мати щось на зразок «Свинарка і пастух».

Третє ж у цьому ряду: утримати в контрольованих межах і кампаніях настрої людей, приглушити та не випустити на політичну поверхню соціальні невдоволення. Падінням рівня життя, зростанням цін тощо.

Звідси – четверте: каналізувати і спрямувати гнів та енергію активно небайдужих у вигідне для себе річище, вказавши йому ворога. Слинення аж до істерики теми з діями КС – наочне тому підтвердження.

Хоча мало б бути розуміння, що у такий спосіб викликають «вовка з лісу». Варто було б пам’ятати, як розпалювались «українські революції».

Нарешті, у такий спосіб власне замітаються сліди, оскільки рішенням КС удар правосуддя відвели від багатьох поважних осіб. Тих же депутатів, на яких тавра ніде ставити.

Візьміть хоча б переможця на довиборах до ВР, який замість 15 років сів у парламенті.

Знаючи українські політичні норови та практики, можу стверджувати: якби з високих кабінетів не «підморгнули», подібного б кроку КС не зробив.

Тепер, коли справу зроблено, «палають праведним гнівом», який призначений для кураторів і партнерів України. Демонструють, для них же, агресивну налаштованість негайно законодавчо врегулювати проблему та розігнати цей склад суддів КС.

Усе – «по-чесному». Але є два моменти. Перший – необхідні законодавчі акти можна і треба прийняти. І вони будуть прийняті під пильним наглядом «партнерів» України. Виключно у політичній площині та з ознаками конституційного перевороту. Але усі справи, які розглядались до цього антикорупційними органами, вже поховані. Рішення КС ніхто відмінити не може. І не відмінить. Доведеться пропонувати «жити по-новому» з чистого аркуша. А там, дивись, новий КС щось втне.

Другий момент – нинішній склад КС розженуть щоб: а) відвести підозри в причетності до такої, з дозволу сказати, оборудки; б) завести у КС повністю свої кадри. До речі, відповідні напрацювання у цьому плані давно зроблено. У тому числі з тих, хто зараз особливо активно розвінчує судів КС, намилюючи собі дорогу.

Можна було спокійно, без істерики унормувати цю проблему. Так ні – роздули її на увесь світ. Тепер «натхненно» працюватимуть над нею. А життя в Україні зачекає, з хворими – як Бог на душу покладе.