fbpx
   

Володимир Литвин: Головне – «помітити» територію та сигналізувати про свою причетність до всього

Cуспільство | 10:37, 1.02.2021
 Поділитися

Поділитися в

Головне – «помітити» територію та сигналізувати про свою причетність до всього

Показовий приклад цієї практики – указ президента про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки, у якому роздано «всім сестрам по сережках». Правда – у «свинячий голос».

Чому прокинулись з таким «доленосним» документом за 25 днів до дня народження визначної українки? Це – перше. Друге – чому укладачі указу не знають, що усі необхідні рішення з цього приводу було прийнято ще у 2019 році – починаючи з ґрунтовної постанови ВР попереднього скликання та у її розвиток – постанови КМУ? Зрештою – що дає таке народження указу, наповненого гаслами?

Якщо вже так хотілось застовпити причетність до цієї події, то чи не краще було спочатку поцікавитись про пророблену роботу. А цікавитись є чим. Скажімо, у свій час я домігся, щоб було передбачено 50 млн. гривень на дороги у м.Новоград-Волинському та понад 10 млн. – на реконструкцію музею Л.Українки (принагідно нагадаю деяким чиновникам та політикам, що Леся народилась саме у Новоград-Волинському, а не в Колодяжному).

Як ці кошти «освоєно» (саме – освоєно), зокрема, на дороги, краще запитати у новоградволинців. А обласному начальству прозвітувати, перед людьми і тим же президентом, чому на цю роботу були заведені фірми, які спаскудили все, що можна було?

Чому лише напередодні ювілею сподобились на тендер з реконструкції музею? Чому підготовку до свята тягнуть на собі співробітники установи на чолі з Римською В.О. та громадськість (зокрема, Іванюк М.О. та інші), а начальники спромоглись лише на «екскурсію» до неї та безплідну балаканину, що вони щось контролюють?

Чи змінить указ ситуацію чи вкотре стане такою собі черговою імітацією причетності – усі небайдужі побачать через три тижні. Хоча і так зрозуміло, що провалену протягом двох років роботу можна компенсувати хіба що «гаслами» та «підфарбовуванням».