fbpx
   

Повітряна тривога. Які бувають сирени та скільки є часу, щоб сховатися

Безпека | 17:43, 18.03.2022
 Поділитися

Поділитися в

Поліцейські та міські голови закликають людей не ігнорувати сирени. Пояснюють — люди звикли до постійної тривоги і часто не спускаються в укриття або не ховаються в надійному місці. Суспільне нагадує правила поводження під час повітряної тривоги.

Які бувають види сирен

Попереджувальна сирена — постійний рівномірний звук загальною тривалістю до 7 секунд. Якщо її почули, треба включити ТВ, радіо або зайти на офіційні державні канали в інтернеті (ось тут їх список) та слухати/читати подальші інструкції.

Сигнал загальної тривоги — звук, який наростає та знижується, триває одну хвилину та повторюється не менше трьох разів із 30-секундною паузою. Після такого сигналу потрібно йти в укриття та бажано взяти з собою документи, питну воду, ліки.

Слідкувати за початком та відбоєм сирен у вашому регіоні можна й через мобільні додатки — “Київ цифровий” або “Повітряна тривога”, який розробили Ajax System за підтримки Мінцифри.

Чому часто звучать сирени?

Сигнал “Повітряна тривога” вмикають, якщо якийсь засіб повітряного нападу (літак, ракета) уже випущений по вашій області або місту. Завчасно виявляють це фахівці. Ніхто не знає, чи спрацює ППО, чи зіб’ють цю ракету, але якщо навіть і зіб’ють, то немає гарантії, що уламки не впадуть на ваш будинок. Тому сирени звучать щоразу, коли з’являється небезпека, і важливо під їхні звуки бігти в укриття або сховатись у надійному місці в квартирі.

Чому сирени іноді звучать, але нічого не відбувається?

Повітряна тривога оголошується, коли сили ППО сповіщають про рух ворожих літаків у напрямку області або є підтвердження запуску балістичних ракет. Точне місце, куди може влучити ракета, чи який населений пункт атакує літак, одразу визначити важко, тому сирени вмикають щоразу, як з’являється загроза.

Чому сирени іноді не спрацьовують?

Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко пояснює: сирени можуть не спрацьовувати через застарілу систему, а їх відновлення почалось нещодавно. А ще “тривога може не спрацювати через некоректні розвідувальні дані. Не завжди можна передбачити рух літаків чи ракет. Ракети інколи складніше відслідкувати, ніж літаки. Все залежить від дальності, з якої вони злітали. Зрозуміло, що якщо з ближніх позицій, практично неможливо оголосити тривогу”, — каже Богдан Петренко.

Скільки є часу щоб сховатися?

Це залежить від засобу повітряного нападу, висоти та швидкості польоту, відстані до місця запуску (вильоту). Враховуючи сьогодення, для міста Києва, наприклад, орієнтовний час реагування на сигнал сирени складає від 10 хвилин. В зоні проведення активних бойових дій для нанесення ударів по наземних цілях використовуються засоби нападу, такі як міномети чи артилерія різних калібрів. Вони розташовані в більшості випадків у безпосередній близькості до лінії бою, тому інколи неможливо своєчасно реагувати сиреною на напади. Тож при таких обстрілах краще одразу йти в укриття і не виходити до їхнього закінчення.

Куди сховатись у будинку чи квартирі?

У МВС говорять, що від небезпеки має відділяти дві стіни. Одна, ймовірно, зруйнується від удару, а друга візьме на себе уламки стіни, віконного скла тощо. Кажуть, ховатися безпечно у місці, розташованому за другою від фасаду опорною стіною. Зазвичай це коридор або передпокій. Можна сховатись у ванній, якщо там немає газового котла. Не варто залишатись біля вікон та дверей зі склом. “Навіть якщо вам здається, що будинок нестійкий, підвалу нема, а в сховищі немає місця, лишайтеся біля опорних стін — вони витримають”, — наголошують в прес службі МВС. Також там кажуть, що останній поверх — ненадійний при повітряній небезпеці.

Якщо говорити про укриття, там в них має бути щонайменше два виходи. Підвал чи гараж з одним виходом — це пастка. Оскільки вихід може завалити уламками будинку або під час пожежі він може бути заблокований. Сховатись можна у підземному паркінгу. Сучасні підземні паркінги та підвали у більшості спроєктовані безпечно. Крім кількох виходів, вони оснащені датчиками диму та в них передбачені системи пожежогасіння. З укриття можна виходити, перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

Під час артобстрілів рекомендують не залишатись в підʼїздах, під арками та на сходових клітках, в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків з легких конструкцій. Ці місця неміцні, можна опинитися під завалами або травмуватися.

Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на дорозі, потрібно лягти на землю, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави. Щоб уникнути контузії, закривайте долонями вуха та відкривайте рот. Не потрібно самостійно розбирати завали. Треба чекати на працівників аварійно-рятувальної служби.

“Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями”, — кажуть у МОЗ.