Житомирянка Євгенія Бабич, будинок якої дев’ятого березня постраждав від авіаудару російських військ, розповіла Суспільному про те, як пережила обстріл.

Нині у будинку Євгенії Бабич вибиті всі вікна, зруйнована покрівля та стіни. Усе це – результат нальоту російських військ з повітря. Жінка каже, що у момент авіаудару готувала вечерю на кухні.

“Стою коло плити, готую. Син сів їсти. Коли чую – літають літаки. Син каже: “Мамо, все, хана”. Скло, яке було у вікні, розбилося на друзки, поцілило йому в голову і розсікло її. Я бачу, як його заливає кров’ю, а на мене в цей час валиться стеля. Я бігом під двері – почекала, перекрила газ. В хаті стало темно, нічого не видно, все сиплеться”, – розповідає Євгенія.

Далі, за її словами, вона швидко позадкувала до виходу з будинку.

“Я рачки вийшла надвір, – каже Євгенія. – Бачу, що на місці сусідської хати нічого немає. Думаю, гляну, де сусідка – вона ж була в хаті. Дивлюся, а вона сидить на стільчику серед розвалин. Просто сидить. Мого сина в машині повезли в травматологію. Йому зробили операцію – повиймали з голови уламки скла, а сусідку теж швидка забрала в лікарню”.

Очевидець Костянтин Міллер розповідає кореспондентам Суспільного – після вибуху у його та сусідніх будинках повилітало скло у вікнах.

“Цей вибух у моєму будинку пошкодив вікна і балконні рами. Ось там моя робота – там теж є пошкодження”, – говорить Костянтин.

“У нашій хаті немає нічого, – каже Євгенія. – Ні стелі, нічого. Опалення все порване. Одні стіни. Дякувати Господу, що в нас дерев’яна хата. Якби була цегляна, нічого не лишилося б. З’їхалися мої діти, племінниця – маємо навести порядок. Треба зробити вікна та дах”.