fbpx

“Литвини першими приходять на допомогу”,- головний лікар Новоград-Волинської лікарні Василь Борис

 Поділитися

Поділитися в

Небагато людей у кризовий період запитають: «Яка потрібна допомога?» Як із початку пандемії постійно запитують у головного лікаря міськрай ТМО Василя Бориса брати Литвини. Кошти, які решта політичних сил активно витрачає на передвиборчу рекламу, благодійний фонд родини «Майбутнє Полісся» уже півроку спрямовує на порятунок лікарень. Йдеться не лише про медичний заклад у Новограді-Волинському, а й про Баранівку, Ємільчине та Пулини.

«Я пишаюся багаторічною дружбою та співпрацею із родиною Литвинів. У кризові періоди Володимир Михайлович та Петро Михайлович першими приходять на допомогу», — розповів головний лікар Василь Борис.

21 жовтня у міськрай ТМО Петро Литвин привіз від фонду «Майбутнє Полісся» чергову допомогу — рятівне медичне обладнання. Загалом йдеться про сім найсучасніших концентраторів кисню (вартість одного — 25 тисяч гривень), нові безконтактні тонометри, рециркулятори повітря і пульсоксиметри.

«Обладнання, яке ми отримали, необхідне не тільки в нашій лікарні, а й в усьому світі, — розповів завідувач реанімації Василь Кравченко. — Цим воно й цінне, що його дуже бракує, а в нас воно тепер є. Концетратор кисню дозволить покращити лікувальний процес. Не потрібно кисневих балонів — апарат виробляє кисень із повітря, простий, мобільний в користуванні. Це вчасна і дуже потрібна допомога!»

«Коли нічого не було в державі на початку пандемії, то я спілкувався з Литвинами і вдень, і вночі. Завдяки їх підтримці міськрай ТМО отримало тисячу респіраторів, три тисячі рукавичок, 220 захисних окулярів і 200 щитків, півсотні захисних костюмів, 40 літрів дезінфікуючих засобів, 700 масок. Повірте, коли допомога настільки своєчасна — вона як спасіння. За цією допомогою — врятовані життя!»

Медики розповідають, що нині вони працюють у надзвичайно складному режимі. Мало того, що бракує медичного оснащення, також інфікується багато персоналу.

Станом на 21 жовтня в лікарні перебуває 102 хворих із коронавірусом і підозрою на covid-19, ще 36 хворих — із пневмоніями різного ступеню тяжкості. У цих умовах забезпечення киснем стало питанням національної безпеки, але на рівні держави воно досі не вирішено.

«Часу на розмови немає. Для протистояння COVID-19 закликаємо усі партії, усіх кандидатів об’єднатися перед обличчям небезпеки», — у відкритому листі закликав до спільних дій Петро Литвин та команда Народної Партії. — Ми продовжуємо допомогу, яку надавали, коли лікарні залишилися один на один із новим викликом. Головний лікар донині стукає в усі двері, але не всі чують. Ми увесь час тримаємо руку на пульсі громади», — розповів Петро Литвин.

Раніше було питання помістити хворих у кращу палату, а сьогодні, як кажуть медики, ситуація склалася така, що й «коридор підійде». Ніхто не рахує хворих, котрі перебувають із симптомами вірусу вдома. Найнебезпечніше те, що період від задовільного стану до важкого може вимірюватися годинами. І саме в цей момент усе залежить від кисневого забезпечення

«Компанії-постачальники відмовляються завозити до лікарень балони з киснем через проблеми із ліцензуванням, — розповів Василь Борис. — Це абсурд, бо питання повинно вирішуватися негайно. У лікарню нині беремо найважчих пацієнтів. Вже завтра може настати час, коли обиратимемо, кого рятувати.

Я не знаю, як би лікарі витримали, якби не їхня самовіддача професії та допомога благодійників. Завдяки нашій злагодженій команді ми зберегли потенціал міськрайонної лікарні, заклали фундамент та свого часу розпочали роботи з будівництву хірургічного корпусу. Завжди отримували якісну медичну техніку та ті засоби, без яких неможлива ефективна робота. Допоки навесні усі лякали пандемією й не пропонували жодних грамотних рішень, фонд «Майбутнє Полісся» та родина Литвинів дієво підтримували нас. І нині вони у відкритих листах до міської та центральної влади б’ють на сполох. Не хочу нікого лякати, але прогнози песимістичні. Дуже сподіваюся, що земляки, котрі не бояться брати на себе відповідальність, будуть з нами й надалі, після виборів. Я вболіваю за це! — каже головний лікар.

Дарина Новосад